Пошуково-дослідницька діяльність

  

«Дитина за своєю природою – допитливий  дослідник, відкривач світу» 

Василь Сухомлинський

     Діти дослідники від народження. Саме дослідження допомагає їм пізнавати навколишній світ. І саме етапи наукового дослідження вони несвідомо використовують, ознайомлюючись з довкіллям. Підготовка  дитини до дослідницької діяльності, навчання її вмінь та навичок дослідницького пошуку стає найважливішим завданням сучасної освіти.

     Доступна для дітей дошкільного віку пошуково-дослідницька діяльність під керівництвом дорослого створює широкі можливості для виховання в малят пізнавального інтересу до довкілля та розуміння його значення.

     Довкілля – поле пізнавальної діяльності, зона актуального розвитку.

     Головним принципом ознайомлення дітей з довкіллям є безпосереднє дослідження об’єктів та явищ, результати якого повинні узагальнюватися та відбиватися в діяльності дошкільнят. Тому пошуково-дослідницька діяльність червоною стрічкою проходить через всю пізнавальну діяльність дітей. 

     Дослідження — це усвідомлене здобуття нових знань, адже це постановка і розв'язання нової проблеми принаймні для себе.У різних дітей потреба до дослідницької діяльності виражена різною мірою. І не останню роль тут відіграє середовище, в якому живе дитина, умови розвитку в дитинстві.

     Від самого народження вони починають самостійно обирати теми власних досліджень, з часом отримують перші результати. Світ відкривається дитині через  його досвід, особисті почуття, дії. Дошкільник досліджує, все, що можна дослідити за допомогою  рук, язика, носа. Він радіє навіть найменшим відкриттям. Діти дошкільного віку є по своїй природі цікавими дослідниками навколишнього світу. У дошкільному віці розвивається потреба знань вивчення цього світу, яка знаходить відображення у вигляді пошуково-дослідницької діяльності , спрямованої на відкриття нового, і  яка розвиває продуктивні форми мислення. Дослідна діяльність принципово відрізняється від будь-якої іншої діяльності, тим що в ході експерименту все уточнюється та доводиться. Звісно, спочатку не всі етапи дослідження наявні в повному обсязі, але кожний із них присутній тією чи іншою мірою навіть у найперших дослідженнях.

     Пошуково-дослідницька  діяльність сприяє створенню активної пізнавальної діяльності в дітей, збагачує, урізноманітнює педагогічний процес; її елементи органічно переплітаються з іншими видами дитячої діяльності. Спираючитсь на базові завдання дітей з різних ліній розвитку, пошуково-дослідницька діяльність поглиблює весь процес розвитку дитини, формує системні та глибокі знання про навколишній світ і взаємозв’язках і залежностях. Пошуково-дослідницька діяльність найближче підводить дитину до проблеми, а винагородою за активність та допитливість малюків є їх самостійні відкриття у світі природи. Дитяча зацікавленість, бажання до пізнання  дає змогу формувати особистісні якості, зокрема сприяє формуванню здатності прогнозувати результати власної діяльності та поведінки.

            У процесі усвідомленого, дієвого ставлення дітей до природи, керівна і спрямовуюча роль належить вихователю, який виступає для дітей не тільки як носій знань, а й як зразок для наслідування способів, дій прийомів, функцій. До завдань вихователя входить так організувати діяльність дітей, щоб шляхом самостійних відкриттів, розв’язання проблемних завдань, наочно перетворюючих дій вони одночасно оволодівали як новими знаннями, так і вміннями та навичками їх самостійного набуття. Останнє тісно пов’язано з практичним перетворенням об’єктів природи, які набувають характеру експериментування, нескладної пошуково-дослідної діяльності. Шляхом такого пізнання природи під керівництвом педагога здійснюється досить глибока самостійна діяльність дітей з об’єктами та явищами, відбувається їх різноманітний аналіз, порівняння, зіставлення тощо.

Така організація пізнавальної діяльності має вирішальне значення. В експериментуванні для дошкільнят слід брати до уваги одну з найважливіших умов його ефективності: нові знання як результат «відкриттів» кожної дитини, мають формуватися на основі знань, раніше нею засвоєних. Лише за  цієї умови задовольняється природна допитливість дитини, її інтерес до навколишнього, а розвиваюча функція навчання і виховання вимальовуються через сутність принципу наступності. Це сприяє у дітей уміння застосовувати раніше набуті знання про явища та об’єкти природи в іншій конкретно-значущій діяльності.

Ці вміння синтезують у собі знання не тільки як доступну для засвоєння інформацію, а й як оцінку оточуючого. Таким чином, активне засвоєння дітьми молодшого дошкільного віку знань, певних результатів суспільно-зна-чущої та доступної дитині діяльності виступає як основа у її підготовці до наукового пізнання світу природи.

Вихователю слід пам’ятати, що в його діяльності необхідно постійно посилатися на моральну та інтелектуальну сприйнятливість дошкільника, яка характеризується в цьому віці активністю таких розумових операцій, як аналіз, порівняння, зіставлення, а також високим емоційним ставленням до пізнавального об’єкта. Ці риси домінують у дошкільному віці і виступають у роботі педагога як необхідна передумова у формуванні основ, елементів понять, а в майбутньому – і поглядів дітей.

v Приклади нескладних дослідів

 

ДОСЛІДИ З ГРУНТОМ

Дослід №1

Мета. Навчити розрізняти вологу і суху землю. 

Матеріал. Суха і мокра земля.

Хід досліду.

Запропонувати дітям взяти до рук суху і зволожену землю, стиснути її в кулак.

Висновок. Волога земля м’яка, зліплюється в грудку. Суха земля тверда, розсипається.

Дослід №2

Мета. Показати, що взимку земля замерзає.

Матеріал. Земля в вазоні, земля на вулиці, паличка.

Хід досліду.

Запропонувати дітям на вулиці проткнути землю палицею.

- Чому в групі у вазоні можна було проткнути землю, а на вулиці ні?

Висновок. Земля замерзає від морозу і стає твердою. Від тепла земля м’яка, її можна проткнути паличкою.

                                                 ДОСЛІДИ З ПІСКОМ

Дослід № 1

Мета. Показати, що сухий пісок розсипається.

Матеріал. Пісочниця.

Хід досліду.

Дітям пропонується погратися з піском; занурити руки в пісок, просипати крізь пальці. Роздивитися дрібненькі піщинки.

Висновок. Сухий пісок сиплеться, пісок складається з піщинок.

 

Дослід №2

Мета. Показати, як вода швидко проходить крізь пісок, мокрий пісок ліпиться.

Матеріал. Пісочниця, лійка.

Хід досліду.

Дітям пропонується полити пісок. звернути увагу, як швидко просочується вода. Взяти до рук мокрий пісок – він ліпиться.

Висновок. Пісок швидко пропускає воду, з мокрого піску можна ліпити предмети.

 

Дослід №3

Мета. Навчити розпізнавати суху і мокру глину.

Матеріал. Глина суха і волога.

Хід досліду.

Діти беруть в руки суху і мокру глину, стискують її.

Висновок. Суха глина розсипається, вода тверда; волога глина м’яка, вона ліпиться.

 ДОСЛІДИ З ПОВІТРЯМ

 

Мета. Експериментальним шляхом довести, що повітря має вагу.

Закріпити знання дітей про те, що повітря є скрізь навколо нас, його містять всі оточуючі порожнисті предмети, такі матеріали, як пісок, земля, глина, вода.

Уточнити уявлення дітей про те, що повітря – складова життя людини.

Розвивати уважність допитливість.

Дослід № 1

Припущення: повітря немає в оточуючих предметах.

Хід досліду

Продемонструвати порожню відкриту банку, поліетиленовий пакет. Запитати, що в них є. Запропонувати кожній дитині згорнути щільно складений поліетиленовий мішечок з боку отвору в трубочку, рухати від себе. Що сталося? (Повітря, яке було в мішечку, ми поступово зібрали до купи, про що свідчить повітряна „подушечка”, що утворилася в результаті наших дій ).

Висновок. Повітря прозоре, воно є в банці, в пакеті, в інших предметах, які стоять на столах, воно нас оточує.

 

Дослід № 2

Припущення: Повітря всередині нас.

Хід досліду.

Запропонувати малятам подути в соломинку, або тоненьку трубочку, один кінець якої занурений у склянку з водою. З’явились бульбашки.

·         Що це? Повітря.

·         Звідки взялося? З наших легенів, ми видихнули його.

Висновок. Повітря є всередині нас.

 

Дослід № 3

Припущення: Якщо гумову кульку наповнити повітрям, вона стає легшою за ту, яку не наповнено повітрям.

Хід досліду.

Запропонувати дітям зважити на терезах з двома чашами дві однакові гумові кульки. Зважування показало, що їх вага однакова. Тепер одна кулька наповнюється повітрям, і вдруге зважуються обидві кульки. (Чаша на якій кулька з повітрям опускається вниз, важча).

Висновок. Повітря має вагу.

Дослід № 4

Припущення. Всередині цеглини, піску, поролону, глини, землі - повітря немає.

Хід досліду

В банку з водою по черзі вкинути цеглинку, трохи піску, поролону, глину. В другу банку – грудочку землі. Спостерігаємо появу бульбашок навколо предметів.

- Що це ? (Повітря)

- Звідки взялись бульбашки, що містять повітря? (Воно помістилося всередині вкинутих у воду речовин.

Висновок. Повітря не видно, бо воно прозоре, але воно є в речовинах.

 

Дослід № 5

Припущення. У воді немає повітря.

Хід досліду

Продемонструвати наявність повітря у воді можна за допомогою живця елодеї. Гілочку елодеї розрізати навпіл (пояснити дітям, що її взято для подальшого розмноження рослини) і опустіть зрізом вниз у банку з водою. Спостерігати появу бульбашок, які з’явились на місці зрізів.

·         Звідки взялися вони в рослині ? (з води)

Запропонувати дітям розглянути через збільшене скло будову стебла елодеї, воно має трубчасту будову, завдяки чому рослина легко поглинає повітря, Що міститься у воді.

Висновок. У воді є повітря.

 

Дослід № 6

Припущення. Корені рослин не дихають під землею, бо там немає повітря.

Хід досліду

Грудочку твердої землі вкидаємо в 3-х літрову банку з водою. Спостерігаємо появу бульбашок. Звідки вони взялися ? ( Із землі). Рослини, як і всі живі істоти, дихають повітрям. Воно неохідне їм для росту і розвитку. Якщо грунт твердий, повітря в ньому мало і кореням майже нічим дихати.

Висновок. Потрібно рятувати рослину від загибелі: розпушити землю, тобто зробити „сухий” полив.

Дослід № 7

Припущення. Кімнатні рослини не сприяють очищенню повітря в приміщенні.

Хід досліду.

Вимити водою листя фікуса або іншої кімнатної рослини з великими листками азомздітьми розгляньте воду, краще через збільшуване скло. Вода брудна, каламутна. Про що це свідчить? Домашні рослини збирають пил з повітря. Повторити цей дослід через день – два. Збираючись на листі рослин пил заважає рослинам дихати. Чим чистіше листя рослин, тим вільніше воно дихає і швидше росте.

Дослід №8

Припущення: В грудочці цукру – рафінаду є повітря.

Хід досліду.

Вкидаємо грудочку цукру – рафінаду в склянку з чаєм, звертаю увагу на бульбашки, що піднімаються на поверхню. Це сховане у дрібненьких порах повітря. У міру того як вода потрапляє всередину грудочку маленькі легенькі бульбашки повітря залишають місця, де вони причаїлися. Якщо прислухатись, можна почути тихе шипіння, що супроводжує процес. А тепер замість цукру – рафінаду, вкинемо цукор – пісок. Чи така кількість бульбашок піднімається вгору? В чому причина? Швидше розчинення? Відсутність проміжків між піщинками? А можливо все разом. корисна річ – вранішній чай! Є привід для постійних роздумів.

Тема "Рослини"

Дослід №1

Мета: показати значення води для росту рослин.

Матеріал: дві прозорі банки (з водою та без води), дві однакові цибулини.

Хід досліду. Довготривале спостереження за змінами, що відбуваються з цибулинами у банках.

Висновок: для росту рослин необхідна вода.

 

Дослід №2

 Мета: продемонструвати необхідність тепла для росту рослин.

Матеріал: дві однакові гілочки вишні (або іншого дерева), дві вази з водою.

Умови: мiсяцi - лютий, березень

.Хід досліду

   Поставити одну вазу з гілочкою в кімнаті, другу - в прохолодному мiсяцi (мiж в рамами). Спостерігати за змінами, порівнюючи стан гілочок, порівнювати зi станом дерев на    подвір'ї.                                    

 

Тема "Вода"

Дослід №1.

Мета: навчити розрізняти стан води (холодна, тепла, гаряча, чиста, забруднена).

Матеріал: три склянки з водою різної температури, дві прозорі банки з чистою та забрудненою водою (вкинути грудочку землі).

Умови: звичайне приміщення будь-якої пори року.

Хід досліду:

* Розглянути з дітьми три однакові склянки з водою. Запитати: чи однакова вода в них? (Так, зовні однакова). Запропонувати по черзі відчути на дотик. З'ясувати, яка температура води у склянках, як використовують різну воду.

* Розглянути дві банки з водою. Запитати: чим вони вiдрiзняються? Показати дітям, що крізь забруднену воду погано видно предмети. Підкреслити, що чиста вода прозора, не має ні запаху, ні кольору.

    

Дослід №2.

 Мета: продемонструвати перетворення води у газоподібний стан.

Матеріал: спиртівка, сірники, прозора колба з водою, невеличка покришка з будь-якої посудини.

Умови: звичайне приміщення, обов'язкове додержання правил безпеки.

Хід досліду:

 Незначну кiлькiсть води у прозорій колбі довести до кипіння. Потримати покришку над колбою й розглянути з дітьми краплі на ній. Поспостерігати за парою i за поступовим зменшенням кiлькостi води у колбі.

Висновок: вода від нагрівання перетворюється у дрiбнi крапельки (пару) й піднімається вгору.

 

Дослід №3.

Мета: продемонструвати нагрівання води сонячним промінням i випаровування її.

Матеріал: пласкі мисочки з водою

Умови: літо, сонячна днина. 

 Хід досліду.

Вранці виставити на дворі дві мисочки з водою: одну - на сонці, iншу- в затінку. Порівняти температуру та кiлькiсть води вранці та надвечір.

 

Дослід №4.

 Мета: продемонструвати перетворення води в рiзнi стани: з твердого у рідину і навпаки.

Матеріал: прозора склянка, лід

Умови: зима, морозяна днина.

Хід досліду.

Розглянути шматок льоду, покласти його в склянку й занести до приміщення. Коли розтане, знову винести на холод.

Висновок: в холоду вода перетворюється на лід, а у теплі знову стає водою. Лід, сніг - це рiзнi стани води.

 

 Дослід №5.

 Мета: показати властивості снігу.

Матеріал: дві невеликі металеві або пластмасові банки з покришками, наповнені водою однакової температури.

Умови: зима, морозяна днина.

Хід досліду.

Виставити одну банку з водою на вiдкритiй мiсцинi, а другу присилати снігом. Через годину порівняти воду в обох банках.

Висновок: сніг зберігає тепло.

            

 ДОСЛІДИ З ЛЬОДОМ

Мета: продовжувати розширювати знання про деякі властивості води (від замерзання вона перетворюється на лід; він холодний, слизький; від нагрівання перетворюється на воду); розвивати спостережливість, допитливість.

 

 Дослід № 1.

Припущення: Лід — твердий, слизький.

Хід досліду: Те, що лід слизький педагог доводить пропонуючи дітям поковзатися льодяними доріжками. Твердість перевіряємо обстежуючи льодяну бурульку або льодяну кульку на дотик — ударяючи по них яким-небудь предметом. Бурулька розбивається на дрібні кристалики, падаючи з висоти, занурюючись у сніг.

  Дослід № 2.

Припущення: колір льоду не залежить від кольору води, а форма посуду не визначає форми льоду.

Хід досліду: Лід утворюється від замерзання води. Нагріваючись, лід перетворюється на воду. Засвоєнню цієї ознаки сприяє утворення льоду з води різного кольору. Колір льоду визначає колір води. Форма визначається формою посудини. Пропонувати підфарбувати воду в різний колір, розлити в різноманітні формочки і винести на мороз. Коли вода перетвориться на лід, фігурки обережно вийняти з формочок. Діти роблять висновки.

 

  Дослід № 3.

Припущення: Лід тоне у воді.

Хід досліду: Візьміть невелику коробочку з пластмаси, налийте в неї холодну воду і поставте в морозильну камеру холодильника. Через деякий час лід готовий. Наповніть глибоку тарілку водою. Обережно покладіть кубик льоду на воду в тарілці. Лід не тоне у воді, а плаває на її поверхні. Це означає, що він легший від води, і вже однієї цієї властивості досить, щоб виділити лід з інших твердих речовин як виняток. Завдяки цій особливості льоду крига у водоймах з'являється лише на поверхні.Якби лід тонув у воді, на поверхні утворювалися б

 усе нові й нові його шари. Вони, в свою чергу, опускалися б униз, і водойма промерзла б до самого дна. Внаслідок цього водяні рослини на дні були б сковані кригою, а рибі та всьому живому, що знаходилось у воді, загрожувала б неминуча загибель. Та, на щастя, у природі цього не відбувається.

 Дослід № 4.

Припущення: Лід тане, якщо його посипати сіллю.

Хід досліду: Візьміть кубик льоду, покладіть його на тарілку. Спробуйте посипати кубик льоду сіллю. Що відбувається з сіллю? Сіль змішується з льодом. Солоний лід тане швидше, бо температура його нижча, ніж у несолоного льоду.

 

 Дослід № 5.

Припущення: Лід швидше розтане в гарячій воді, потім на тарілці і в останню чергу — в холодній воді.

Хід досліду: Спостерігайте: що буде відбуватися, якщо один кубик льоду покласти в холодну воду, другий — в гарячу воду, а третій — на тарілку. Відмітьте за годинником, за який час розтали кубики льоду.

 

  Дослід № 6.

Припущення: Лід займає більше місця ніж вода, тому кришка стакана підніметься.

Хід досліду: Візьміть пластмасовий стаканчик з кришкою. Заповніть його водою і закрийте кришкою. Винесіть на мороз або поставте в морозильну камеру. Що відбувається, коли вся вода в ньому перетвориться на лід? Лід займає більше місця, ніж вода. Він піднімає кришку, коли його об'єм стає більшим від об'єму стакана

 

Проект освітньої роботи

«Город на підвіконні»

Гралися ми в казочку

Посадили грядочку…

Лиш пройшла тільки неділя

І зійшло в горнятках зілля.

Бо його ми доглядали

Як підсохне поливали.